Церква “Водица”, Марийове святилїще оаза молитви, мира и спокою, скрите у нєпреглядней войводянскей ровнїни, у непоштредней блїзкосци Руского Керестура.
Нє иснує точни и сиґурни документ о єй историї, алє по преданю, живей традициї и приповедкох хтори ше преноша зоз колєна на колєно, шведочи ше о мистичних случованьох на тим месце.
Перше мистичне и необичне зявенє коло осаменей студнї у польох ровнїни случело ше 1817. року, кед ше Богородица, попри велького поджемного шуму и гуку, указала роботнїку хтори заспал коло студнї.
Даскельо раз, велїм ше коло студнї указала нєзвичайна шветлосц, же би ше 6.6. 1822. року у дополадньових годзинох, дзивчатом Єлисавети Рамач и Єлени Виславски указала чудесно красна и прекрашнє облєчена Мац Божа.
Таки зявеня були части двацетих рокох дзеветнастого вику, та з оглядом на то, аж формована и комисия, пре числени нєзвичайни зявеня, приказованя и нєзвичайни оздравеня на тим месце.
После єдного мистичного зявеня, 1822. року, на тим месце поставени криж и пошвецена студня.
- року подзвигнута древена церквочка, а тото святилїще постало барз важне молїтвене место як за Руснацох, так и за шицки други народи припаднїкох других конфесийох.
На Русадля, вельке вирске швето у Водици Завитни дзень – як молитва за защиту од нєпогоди, хтору Руснации установели концом 19. вику.
Тота живописна церквочка поштред ровнїни, пошвецена безгришному зачатку Пресвятей Богородици и ма вельки значенє у духовним и верским животу Руснацох.
Поставяню крижа, каплїчки, а познєйше и церкви, предходзели нєзвичайни зявеня о хторих ше записи чуваю у архиви керестурскей парохиї, а походза зоз 1817. року.
Пре вецей документовани оздравеня на тим месце, число паломнїкох и гевтих хтори свойо щири молитви унапрямовали Матки Божей, число паломнїкох з рока на рок росло, та владика крижевацки, вєдно зоз цивилнима власцами зоз Темишвару дава дошлєбодзенє за вибудоов церквочки 1857. року.
Познати архитекта зоз Зомбору, Карло Ґфернер каплїцу будує зоз собствених средствох, же би му даскельо роки познєйше, од прилогу паломнїкох була дата одредзену суму пенєжу за його роботу проєктованя и вибудови.
Церквочка вибудована як єднобродна, кружни апсиди и типичну войводянску турню понад западней часци.
- мая 1860. року пошвецел ю вицеархидякон бачки Георгий Шовш.
У стредку церкви, доминантна икона Пресвятей Богородици зоз малим Исусом.
Зоз масовним приходом паломнїкох, 1894. року коло церкви вибудована хижа на поверх, та у тим будинку бивали монахи хторим “Водица” святочно предана 12. юлия 1941. року.
Пред церкву ше находзи поставени кип Богородици, хтору 1902. року зробел Филип Ґербер зоз Кули, а як знак подзековносци пре оздравенє його чежко хорей дзивки, после нащиви Водици.
Ту ше, тиж, находзи и камень зоз Лурда, варошу у Францускей, найпознатшого места указаня Богородици и єдного з найвекших святилїщох пошвецених Мацери Божей у Европи.
- року набавене євангелиє, кандила, швичняки и шицка провадзаца опрема, а вец 1943. року поставени иконостас.
Цалокупни иконостас прикрашую прекрасни придодати слики попри “Исусового родзеня”, “Исусового кресценя”, “Исус сцека у Єгипту”, “Стритениє”, “Марта и Мария”, “ Мука Исусова”, “Исус пада под крижом”, як и велї други, барз драгоцийни хтори зробел сербски академски маляр Лазар Микулич зоз Кули.
Оцец др Йоаким Сеґеди, тедишнї ґенерални викар, пошвецел иконостас.
Перше векше реновиране церковного комплекса зробене 1954-1958. року, кед купени маєток коло святилїща на хторому посадзени древа и украсни рошлїни, оградзена порта, до одновеней турнї поставени дзвони, а криж пред Водицу премесцени до порти.
- року монахи напущели святилїще, а бриґу о нїм започали часни шестри. Церквочка ознова реновирана 1967. року, кед є омалтерована звонка и знука, та обновене и зредзене закрице.
Коло уходу до церковней порти, 1975. року вибудована пещера по углядзе на познату пещеру у Лурду, до хторей поставена статуа Богородици Лурдскей робота италиянске скулпторки Линди Катанео.
Тото Марийове святилїще , филиґранска прикраска и прави мали драгоцини камень Войводини 20. фебруара 1998. року преглашене за памятнїк култури, у хторим паломнїки можу з помоцу молитви и вири найс свой мир, спокой и потїху.
- року святочно преглашена духовна повязаносц церкви Водици зоз базилику св. Мариї Велькей у Риме.
Владимир Балащак
Leave a Reply