Єден з найлєпших будинкох шидянскей вароши вшелїяк Руски двор, будинок даровани од самей царици Мариї Терезиї, вельке будовательки и защитнїци католїчанства. Будинок познати и як лєтня владичанска резиденция.
Будованє того велїчезного будинку закончене 1780. року и тирвало 23 роки. Перша наменка му була же би бул управни будинок за маєток дате на хаснованє Крижевскей епархиї. По вельким приселєню Руснацох зоз Карпатох до долнєй часци царства, снована у Сриме униятска бискупия.
Епархия снована 1777. року, а перши владика бул Василиє Божичкович Уж 1803. року Руски двор постал парохийни обєкт Руснацох у Шидзе. Од 1920. року по 2002. рок, на тим месце бул манастир шестрох Василиянкох. Єден час будинок служел и як широтни дом и интернат, а у цеку II Шветовей войни и як партизански шпиталь. У єдней хвильки у будинку була и музична школа, хтору виселєли зоз врацаньом шестрох.
Двор збудовани у стилу барока и поверхносци 700 метери квадратни. Дзовїца тиж у барокним стилу, а фасада у нијансох океровей фарби, за хтору гуторя же була любена фарба славней царици Мариї Терезиї. Иконостас тиж робени у барокном стилу, хтори бул типични за Сербох, Руснацох и Українцох у монархиї.
У церкви доминантни православни елементи и дзепоєден римокатолїчки, цо у основи и характеристичне за грекокатолїцку виру. У прижемю будинку находзи ше музей, а у дворе ше чувају драгоцийни кнїжки, стари и понад 250 роки.
Будинок Руского двора под защиту держави и представя памятнїк култури од велького значеня. Цeрква у рамикох Руского двора пошвецена Преображеню Господнїм, 19. авґуста, цо и кирбай шидянских Руснацох. Як у прешлих часох, так и нєшка, двор бул страдок благородного, духовного, културного и образовного живота.
У цеку бурйовитих историйних часох и нїм шеу єдним периодзе чувала цалосна архива варошу Шид, хтора прежила велї спокуси и виволаня, та є премесцена познєйше и нєшка ше чува у Архиве Срима у Сримскей Митровици. Нєшка ше у нїм отримую духовни роботнї, поетски вечари, духовни вечари, драмски роботнї, представи и вистави, та и манифестация од окремного значеня за Руснацох под назву “Мелодиї Руского двора”, у орґанизациї КПД-а “Дюра Киш” зоз Шида.
Двор ма коло трицец просториї, вельку пиньвицу, прижемє, та простор на пойдзе. Служби у церкви ше служа на старослaвянским язику, а евангелия и наказованє по руски.
Иконостас у церкви зоз иконописаньом и резбарию зробел Андрия Маркович, а сами роботи тирвали тринац роки. У самим будинку нєшка ше находза и два оводи, єдна городска, а друга уступена здруженю “Отворене шерцо”, у хторим ше вєдно дружа родичи зоз децми зоз почежкосцами у розвою. Нєшка Руски двор тиж и лєтня резиденция терашнього Владики Кир Георгия Джуджара, исную и хижи хтори средзени и порихтани за госцох, хтори учашнїки рижних манифестацийох у Шидзе.
Дзекуюци општини Шид и покраїнским моцом, та и Владики Кир Георгию 2018. року, рестауровани бедемчок коло двора. По остатнїм попису жительства у Шидзе єст коло 1000 Руснацох, хтори барз и ґенерацийно прихильни ґу Рускому двору, та поряднє приходза на богослуженя и шицки случованя у рамикох двора.
Нєшка ше о парохиї стара вирни руски пастир, священїк, оцец Михайло Режак, хтори за Руснацох, нє лєм зоз Шиду, алє и вельо, вельо ширше, барз значна фиґура, як у духовним, так и на полю образованя и култури. През историю и у терашнїм периодзе Руски двор остава урезани до памяткох и живоце велїх шидянох и сримцох.
Владимир Балащак
