На южних питомих схилох Фрушкей гори, 8 км од Шида, змесцело се малеи, з историю богати, живописни валал Бачинци. У кридлу Бачинцох, свойо место за живот нашли и сримски Руснаци, хтори тому месту дали окремни, особлїви, глїбоки печац и шлїди зоз своїм животом.
З хторого гоч боку приходзели до Бачинцох, здравкаю вас два високи церковни турнї, єдна Сербскей православней церкви Преносу мощох святого Николи, а друга турня Грекокатолїцкей рускей церкво пошвеценей святому Луки Євангелисти. Святи Лука бул лїкар и приятель апостола Павла.
Преданє гутори же ше занїмал за живопис и же перши намальовал икони Исуса Христа, Богородици, та и апостола Петра и Павла. Високо ше видзвигуюци над ровнїну, турня церкви пошвецена його мену, привита и дочека путнїкох хтори преходза або ше затримую у тим питомим месце.
Грекокатолїцка парохия снована 1850. року. Скорей того, грекокатолїцки вирни припадали парохиї у Шидзе. Парохиялна церква збудована 1905. року, и ноши мено святителя Луки, на чиї се дзень 31. октобра, преславя и кирбай бачинских Руснацох.
Церква будована кед на служби у Бачинцох, як парох, бул священїк Марко Малич (службовал од 1903-1918. року). Длугока є 30, широка 10, а турня висока 35 метери. Дзекуюци його вельким закладаню и пожертвованю церква и нєшка звонка и знука ма красни випатрунок. Под час його службованя поставени иконостас фарби вишнї, хтори прикрашує церкву по нєшка.
У рамикох бачинскей церкви находзи ше и парохийни дом. Матични кнїжки (матрикули) водза ше од 1851. року. Попри парохийного дома, парохия мала и хижу за дзияка, у хторей була библиотека и културни дом, алє хижа по II Шветовей войни конфискована. Од 1850. року до 1888. року богослуженя у церкви окончовали священїки зоз Шиду: Янко Санич, Никола Сеґеди, Йосиф Валковски, Янко Панїк, Михаил Уйфалуши, Илия Хранилович, Стефан Киш, Владислав Хранилович.
Од 1888. року священїки почали бивац у парохийним доме. То су били: Павле Ґвозденович, Михайло Ґолубич, Марко Малич, Кирил Дрогобецки, Янко Шимрак, Янко Провчи, Михайло Гирйовати, Гаврил Дудаш, Йосиф Меленюк, Михаил Черняк, Кирил Бесерминї, Дюра Фейса, Михайло Гарди и Славомир Галик. После священїка Галика службованє пребера оцец Михайло Режак, Йосип Селин зоз Беркасова, Михайло Малацко и Зиновий Вовк. Од 2011. року бачински священїк оцец Дарко Рац.
Бачинска церква означує свойо два вельки ювилеї, перши тирва од 1929. року, кед крижевски владика Дионизий Няради пошвецел церкву, а други зоз 1951. року, кед з н учасц пребрал крижевски владика архиепископ др. Гавриїл Букатко. Церковни одбор иснує од пошвеценя церкви. На чолє священїк, а члени ше меняли кажди штири роки. Од богослужбених кнїжкох у Бачинцох ше чува Апостол зоз 1841. року, друковани у України, Євангелиє зоз 1844, друковане у Бечу, Пслатир зоз 1871. року друковани у Львове.
У рокох прешлих, церква и єй священїки були фундамент и слуп вирского, на першим месце, а потим и културно образовного живота Руснацох у Бачинцох.
Владимир Балащак
Фото Владимир Манько
