Священїк Силвестер Саломон водзи парохию од 1937-1939. року, у периодзе пред саму войну.
У тим чаше купени парохиялни дом за живот священїка.
Священїк Силвестер служел два роки, та после 1939. року приходзи священїк Йосип Меленюк, за хторого характеристичне же вельку енерґию уложел до формованя подружнїци Руского Културно Просвитного Дружтва, та ше вєдно зоз супругу закладал за змоцйованє култури и дружтвеного живота Руснацох.
Од 1942-1945. року службує священїк Кирил Бесерминї за чијег се времена урадио нови иконостас.
Цо ше дотика иконостаса, интересантна ствар же икони перше були наручени за церкву у Беоґрадзе, дзе служел оцец Боїч.
Исновали план за вибудов грекокатолїцкей церкви у Беоґрадзе, алє после бомбардованя главного городу 1941. року шицки плани препадли, а материял хтори бул обезпечени за початок будованя, нєстал у витре войни.
Нєсудзени беоґрадски иконостас привежени до Ґосподїнцох, по заслугох священїка Боїча и Бесерминїя.
Иконопис робел маляр Жарко Милинов зоз Шайкашу.
Штири икони Богородици, Исуса Христа, та Кирила и Мефтодия хтори копия познатого сербского маляра Уроша Предича и нєшка ше чуваю и прикрашую парохиялну церкву.
Под час служби оца Кирила збудована и древена дзвонярня зоз дзвоном.
После 1945. року, после ошлєбодзеня до Ґосподїнцох приходзи священїк Дюра Гербут и остава у служби до 1953. року.
У тим послевойновим, бидним, чежким периодзе, нє було лєгко було цо зробиц за церкву у материялним смислу, та священїком бул приоритет духовно воздзвигованє своїх парохиянох.
Од 1953-1956. року служи священїк Янко Провчи.
Окремне значни период за парохиялну заєднїцу у Ґосподїнцох период од 1957-1973. року.
То час служби оца Юлияна Горняка Кухара у хторим збудована терашня парохиялна церква.
Церковна општина напредовала нє лєм у духовним, але и у физичним смислу.
Церква по плану була велька, 1970. року закончена и на дзень Святого Архангела Михаила, на Кирбай у Ґосподїнцох пошвецена з боку двох владикох, Букатки Гавриїла и Йоакима Сеґедия.
Идейни план бул дїло познатого югославянского архитекти Павла Жилника.
Церква єдинствена по тим же є перша грекокатолїцка церква хтора збудована у послевойновим периоду у Социялистичней Федеративней Републики Югославиї.
Бул то час кед державна администрация водзела рахунок як церква будзе випатрац, та вона по своїм вонкашнїм випатрунку нє шмела ше вельо розликовац од будинкох у околїску.
- року за управителя поставени тедишнї декан бачки и парох зоз Дюрдьова протоєрей ставрофор Йоаким Холошняй, у чиїм периодзе акцент поставени на будованє нового парохиялного дома зоз салу за виронауку и стретнуца, та и нови квартель за священїка.
Оцец Селин Йосиф приходзи до Ґосподїнцох 2001. року, та ше у тим периодзе дополнює иконостас зоз новима иконами.
Шицки икони на иконостасу намальовани и зробени у сербским православним манастиру нишкей епархиї Дюнису.
Икона Святого Архангела Михаила стара икона хтора прикрашовала стару и нову церкву.
За тоту икону характеристични красни вирезбарени рамики.
Без огляду же Ґосподїнци єдна з найменьших парохийох у апостолским еґзархату, вони у власнїцтве маю єден з найважнєйших културолошко историйних предметох од велького значеня за Руснацох у цалей Сербиї.
То “Напрестолне Евангелиє” зоз першей на тих просторох збудованей грекокатолїцкей древеней церкви у Керестуре зоз 1752. року, а пошвецене Николаю мириклийскому.
Евангелиє друковане у синодалней московскей друкарнї концом першей половки 19. вика, а дароване после преглашеня самостойней капеланиї 1934. року, а у цилю иницированя порядного служеня, церкви у Ґосподїнцох.
У Евангелиї ше находзи и друковани текст хтори гутори о тим же го купели троме браца Хома, Йован, Петро и Андрий за 30 нємєцки златнїки.
Браца ше за куповину того нєпреценївого дарунка одлучели же би у Господа вимодлєли здравє за себе, як и за свойого оца и мац хтори остали у старим краю на Горњїци, далєко од нїх, алє нєпретаргуюцо духовно повязани.
У нешкайшим чаше, управитель парохиї је священїк оцец Михал Холошняй, хтори прави приклад духовного пастира, хтори цалим своїм еством жиє руски национални идентитет и будує го зоз дїлами хтори останю на пиху поколєньом.
Пан Михал, на вельке задовольство и радосц Руснацох, написал моноґрафию о историї парохиї, хтора найважнєйша за период його службованя у тим прелепом войводянским месту.
Зоз помоцу и благословом священїка Михала Холошняя
написал Владимир Балащак
Leave a Reply