Панского мена место, типичне ровнїчарске и панонске. Шайкашске. Диха з Войводину.
Ґосподїнци. Хижи ушорени, обрацени до улїци зоз пространима дворами и заградами.
Тото место перши раз спомнуте як населєнє у бачкей жупаниї давного 1341. року под меном “Boldogasszonyfalva”, цо у прекладзе значи Паньске, Богородицове место, та и етимолоґийно ясне же назва места цага коренї од мена Мацери Божей.
Алберт, краль Угорскей 1440. року даровал тото место сербскому деспотови Джурджу Бранковичу, так мож шлєбодно повесц же Ґосподїнци були часц Сербиї 460 роки скорей другей часци Сербиї.
Ґосподїнци, гоч мале место, имаю досц розвити, активни, ушорени и досц богати културно-дружтвени живот.
Треба надпомнуц медзинародни фестивал фотоґрафиї и филма “Паунове пирко”, турнир у фудбалє “Улїци Ґосподїнцох”, подобова колония “Стретнуца у Боднара” у орґанизациї Дружтва за руски язик, литературу и културу, а у чест Стевана Боднара, познатого югославянского маляра и ваяра народзеного у Ґосподїнцох.
Свой глїбоки шлїд своїм єством у тим месту охабяли и охабяю Руснаци.
Їх грекокатолїцка парохия єдна з наймладших у Сербиї.
Парохиялна церква пошвецена Святому Арханґелу Михайлу збудована 1970. року, кед з парохию управял священїк Юлиян Горњаняк Кухар, а парохиялни дом подзвигнути 2000. року зоз вельким закладаньом священїка ставрофора Йоакима Холошняя, єдног з найвекших преднякох културних и вирскиху Руснацох Войводини, хтори зоз свою роботу, гласом и дїлами охабел глїбоки шлїд, зоз вельким значеньом за свою заєднїцу, а и ширше.
Присуство Руснацох у Ґосподїнцох датує од першей половинаки 19. веку, кед ше виселєнци зоз Керестура и Коцура почали насельовац до Шайкашку.
Кед снована грекокатолїцка парохия у Дюрдьове формално и правно, тедишнї священи особи почали водзиц рахунок о Руснацох хтори жили у Ґосподїнцох.
Пeрши материялни шлїд, же дюрдьовски священїки нащивйовали, обиходзели и же ше старали о Руснацох у тим месце, находзиме у Лїтопису парохиї зоз Дюрдьова, хторо ше почало писац и водзиц 1913. року, словами пароха Дюри Биндаса.
Вон на єдним месце спомина Ґосподїнци, як єдну з найвекших филиялох дюрдьовскей парохиї, та додал же раз тижньово приходзи до валалу, обиходзи Руснацох, служи им служби Божо, трима виронауку, спомина же ше у валалє находза коло 20-30 руски фамелиї.
То лєм дзепоєдни зоз самих початкох орґанизованя Руснацох у тим идиличним войводянском месту.
После пароха Биндаса, свою пастирску роботу наставел священїк Мирко Боїч за хторого значне тоже ше 1929. року формовала, у правним смислу, грекокатолїцка општина, як филияла парохиї зоз Дюрдьова.
Орґанизовани церковни одбор од осам члени чия обовязка була найсц место на хторим ше поряднє будзе служиц служба Божа, дзе ше будзе орґанизовац виронаука, дзе би ше людзе могли зазберовац на молитву.
Тота робота окончена 1929. року.
Священїк Янко Будински приходзи до Ґосподїнцох 1934. року, хтори теди бул управитель и администратор парохиї у Беоґрадзе.
У тим периодзе и Ґосподїнци, як церковна општина достали иншаки статус и положенє у крижевацкей епархиї.
Постали самостална капелания-експозитура беоґрадска.
Найважнєйша ствар хтора зробена у тим периодзе же купена хижа, хтора постала власнїцтво церковней општини. У тей хижи шицко було зредзене и адаптоване на тот способ же би ше могла нєзавадзано служиц служба Божа.
Зоз помоцу и благословом священїка Михала Холошняя
написал Владимир Балащак
Leave a Reply