Дюрдьов населєнє у Войводини у Южнобачким округу и першираз ше спомина давного 1513. року, як маєток сримского владики.
Коренї зоз Карпатох, Руснаци ше до Дюрдьова досельовали зоз Руского Керестура и Коцура у другей половки 19. вика, перше поєдинєчно, а потим масовнєйше.
Перши руски храм у Дюрдьове находзел ше у єдней обичней хижи у Рускей улїци, же би у новим вику заблїщала и їх нова церква.
Вяри 1900. року започате будованє, а истого року на дзень Святого Архангела Михаила пошвецена з боку тедишнього Крижевского владики Юлия Дрогобецкого.
Иконостас “Малогоспоїнскей церкви” збудовани децению познєйше, алє мено будователя остало нєпознате.
Препатруюци старински Лїтопис, єдино цо ше може дознац, же є збудовани дзешка на простору нєшкайшей Словацкей.
Царски дзвери и криж зробени у Австриї и дїло су уметнїка Франца Янди.
Нукашньосц храма мальована 1914. року, мальовал ю новосадски маляр Годованї.
- року Василий Уйфалуш роби на обнови ентериєра.
Церква Родзеня Пресвятей Богородици єден з найлєпших грекокатолїцких храмох у Сербиї.
Тоту прекрасну церкву прикрашує и шеснац нових поставених иконичних витражох, робота священїка и управителя церкви, Михаила Холошняя, чия реализация робена у познатим ателєу “Станишич” у Зомборе.
Витражи даровал владика Славонски, по походзеню зоз Дюрдьова.
Церква чешко страдала у огню 2006. року, та ше од теди нєпреривно роби на єй обнови. Найвекшу заслугу цо церква заблїщала ознова у своєй полнєй шветлосци, яку и заслужує, ма священїк Михаил Холошняй, хтори зоз своїм дїлами предлужел по драги свойого оца, покойного священїка, Бачского декана, протоєрея ставрофора Йоакима Холошняя.
Кед ше спомнє Дюрдьов, добра фамелия Холошняй перше цо ми спаднє на розум. Оцец, мац, браца и шестри…. Їх ангелски гласи, їх служенє Богу, їх поєдинєчни и заєднїцки нєсебични и енергични закладаня за унапедзованє релиґийного, а тиж так културного и уметнїцкого печата свойого, та шицких Руснацох, нє лєм у Дюрдьове, алє и у цалей Републики Сербиї, а и звонка єй гранїцох.
Владимир Балащак
Leave a Reply