Нагоджіня національної культури і мистецьтва в Русинів має довгу традицію. В місцях, де живуть Русини, є численні культурно-мистецькі товариства. У Руському Крестурі та поза межами нашої країни відомий міжнародний фестиваль — Фестиваль русинської культури «Червона троянда», а також Драматичний меморіал Петра Ристича Ђаґи та манифестація Костельнікова осінь, програма якої проходить у місцях, де живуть Русини.
Русинські товариства організують традиційні культурні манифестації широкого значення. Всі манифестації Русинів у Сербії об’єднує та координує Національна рада русинської національної меншини в Сербії.
Желько Ковач, голова Виконавчого комітету Національної ради русинської національної громади, говорить про календар манифестацій Русинів у Сербії.
„Від чотирьох компетенцій, які має Національна рада, ми через наші територіальні канцелярії, яких маємо 11 у місцях, де живуть Русини, а також через культурно-мистецькі товариства, які є активними і мають свої секції — чи то фольклор, чи інше, що для них важливе, — у Руському Крестурі проводиться один з найбільших і найтриваліших фестивалів, фестиваль русинської культури «Червона троянда», який є 63-им за порядком, але кожна наша громада, де живуть Русини, має свій фестиваль. Наприклад, у Куцурі проводиться фестиваль «Жатва», де представлений фольклор, потім у Врбасі є Фестиваль хорового співу, де виступають хори русинської громади, а також деякі гості. У Шиді проводиться фестиваль «Мелодії русинського двору», де представлені оркестри, а в Ђурдєву є фестиваль «Не забути», фестиваль автентичного співу, та у Новому Саді «Веселинка», дитячий фестиваль. Отже, всі ці манифестації об’єднують усі структури та секції, які активні в нашій русинській громаді і мають можливість представлятися на цих фестивалях і манифестаціях, які фінансуються Національною радою, обласним секретаріатом та місцевими самоврядуваннями. Тому ми маємо свій календар манифестацій, які підтримуються та фінансуються.“
Через територіальні канцелярії, яких є 11, фінансується робота культурно-мистецьких товариств, підкреслює Йоаким Рац, голова Національної ради Русинів у Сербії.
„Цей календар та ці територіальні канцелярії — це специфіка для русинської національної громади та нашої національної ради. Це немають інші національні ради, але ми маємо. До прийняття закону ми створили ці територіальні канцелярії. Практично через них ми фінансуємо роботу культурно-мистецьких товариств“, сказав Рац.
Він також зазначає, що, наприклад, у Руському Крестурі Будинок культури має статус установи культури і фінансується через бюджет Општини Кула.
„Маємо п’ятеро працівників, які відповідають за русинську культуру, музичну діяльність, фольклорну діяльність. Директор Будинку культури — професійний режисер, навчався в Києві, але є одна цікава специфіка: місце перебування русинського професійного театру в Руському Крестурі, а це Петро Ристич Ђаґа, який фінансується через проєкти, але, на жаль, ми ще не змогли створити його таким, яким ми хочемо, щоб це було справжнє професійне театральне мистецтво. Ми прагнемо до того, щоб це стало справжнім професійним театром, і цей театр є фактично спадкоємцем старого русинського театру, який об’їхав усі країни Центральної Європи. Також наш фольклорний ансамбль подорожував усіма країнами Центральної Європи, а також країнами Бенелюксу, де ми представляли русинські танці та пісні, але також сербські та інші, оскільки ми не тільки зберігаємо русинську культуру, але й підтримуємо інші культури, адже, коли ми їдемо в інші країни, ми представляємо там Республіку Сербію.“
Сьогодні в Республіці Сербія Русини складають малочисельну, але за традицією та своїми культурними характеристиками впізнавану національну спільноту, завдяки двохсотрічному існуванню на цих землях. Воєводинські Русини вважають Сербію своєю батьківщиною, а одночасно вони є посередниками між Сербією та регіонами й країнами Центральної та Східної Європи, де знаходяться їхні історичні корені.**
Проєкт “Мостови културе: Русини у Србији” / “Мости культури: Русини у Србиї” фінансується Міністерством культури та інформації. Точки зору, висловлені в підтриманому медіа-проєкті, не обов’язково відображають думку органу, що надав кошти.
Leave a Reply