Русинске цркве у Војводини: Церква Святих апостолох Петра и Павла Нови Сад (1)

Нови Сад, престонїца покраїни Войводини, єй найвекши административни и универзитетски центер под свою защиту позберал вельке число Руснацох,

Ґравитациї ґу векшим центром, окреме ґу Новому Саду, присутни и при припаднїкох того народу пре вецей причини.

У тим варошу на побрежю Дуная, настали велї барз важни руски институциї як цо Грекокатолїцка парохия, Завод за културу войводянских

Руснацох, Дружтво за руски язик, литературу и културу хторе сноване 1970. року, а пошвецене є роботи на виучованю и пестованю язичней, литературней и културно историйней нашлїдства Руснацох у Сербиї, Катедра за руски язик снована 1983. року при Филозофским факултету, Руски редакциї на Радио Телевизиї Войводини, та и медийна хижа “Руске слово” и єдна з найстарших институцийох новосадских Руснацох вшелїяк Церква Святих апостолох Петра и Павла.

Руснаци у Новим Садзе почали ше досельовац у другей половки 18. вику, а будованє їх храму почало такой 1820. року, же би аж 1847. року бул закончени.

  1. року, церква преславела 150. рочнїцу свойого иснованя и з тей нагоди є цалком реновирана.

Ґрандиозни и велїчанствени икони у технїки мозаику: икона Святого Петра, икона Исуса на плещанїци са крижом над главу, икона Святого Павла творя триптих на самим уходзе до церкви, а дїло су Ласла Пушкаша уметнїка зоз Будимпешти, хтори икони виробел у византийним стилу, а за свойо дїло хасновал часци муранского скла виробеного у Венециї зоз аж 35 фарби.

Скло виробене у познатей фабрики “Олсони” зоз острова Мурана.

Нукашньосц церкви реновирана 1960. року.

Цалу обнову храма, 1997. року, финансовала фамелия Колєсар зоз Нового Саду, хтори свойому храму даровали и златни криж.

Церква Святого Петра и Павла представя єден з найушоренших храмох у Новим Садзе.

Прейґ драги церкви на углє улицох Йована Суботича и войводи Бойовича находзи ше “Плебения” (1820), парохийни дом и шедзиско грекокатолїцкей општини.

Парохия у Новим Садзе иснує од 1780. року и припада епархиї Святого Миколая у Руским Керестуре.

 

Владимир Балащак

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*