Церква Святого Миколая у Руским Керстуре под защиту Републики Сербиї, як памятнїк култури од велького значеня.
Од 2003. року Руски Керстур бул центер апостолского грекокатолїцкого еґзархату, а 2018. року подзвигнути на уровень Керестурскей епархиї, зоз чим церква Святого Миколая постала катедрала-соборна церква.
Зоз гоч хторей улїци у Керстуру кед би ше рушело, зоз гоч хторого боку швета кед би ше патрело, зоз гоч хторей драги кед би ше вошло до валалу, дочекала би вас турня керестурскей церкви.
Турня як буквални и духовни ориєнтир, шведок часу и спознаня, же церква була єден з основних факторох же Руснаци и нєшка, после вецей як два и пол вика можу приповедац приповедку о себе, власхей прешлосци и терашньосци, а на своїм руским язику.
Єдна зоз основних характеристикох Руснацох у Европи же су християнє, у велькей мири грекокатолици, алє єст и процент православних, цо нє треба же би було чудне, бо даскельо вики пред тим прадки Руснацох були православни, покля нє прилапели унию.
Перша церква у Руским Керестуре була збудована 1753. року, нєдалєко од терашнєй и була досц скромна.
Коло нєй, находзел ше и теметов, хтори ше зоз часом швидко страцело, бо зоз указом цара Йосифа II було нєдошлєбодзене же би теметов бул у центру валала.
Така церква, справена од пруца и блата, нє могла длуго витирвац, та ше пошвидко почало роздумовац о новей цєркви чиї вибудов почал 1778. року, а роботи на нєй закончени 1784. року.
Свой нєшкайши випатрунок достала у обнови 1836. року, цо потвердзує и напис над сиверним порталом. Церква длугока 42 метери , а широка 13, 30 метери. Мури груби 1,50 метери.
Церква пошвецена преносу мощох Святого оца Миколая.
Богато резбарени иконостас зробел Аксентиє Марковићч, познати сербски уметнїк у древе 1797. року, а подобово роботи зробел Арсениє Теодорович, хтори тиж и автор роботох на крилосу и архиєрейним трону.
Декорацию мурох мальовал 1936. року Миленко Дюрич.
Церкву 1797. року пошвецел крижевски владика Силвестер Буранович.
Црква представя нерозтаргуюцу часц Руского Керстура и прикрашує його центер.
Коло церкви, на месту старей парохиї збудована нова.
Парохиялни дом ма вельку архиву драгоцийних кнїжкох, та и документи шветового формата.
Священїки хтори ше у прешлосци Керстура нєсебично жертвовали и давали парохияном найлєпшу часц себе медзи иншима и оцец и син, Петро и Янко Копчаї.
Медзи священїками було и правох народних будовательох, културних дїячох, гевтих хтори зоз свою роботу були предняки и националному будзеню Руснацох.
У Руским Керстуре у своєй младосци, барз кратко служел як млади капелан Гавриїл Костельник Гомзов.
За нїм остали, пошвецени його руским роду, його славни дїла
“Зоз мойого валала” идилски венєц, перша ґраматика руского язика, перша приповедка , та и перша драма на руским язику.
Окремни печац и шлїд, вредно служаци, охабели священїки Любомир Семан, Михайло Малацко, Владислав Рац, те Михайло Макаї длугорочни редактор “Християнского календара”, войводянски викар, чловек зоз народу, прави приклад пастира хтори зоз своїма парохиянами дзелєл и добро и зле.
Окремне место у церкви Керстура забераю шпиваче.
Тото високо почитоване званє, без хторого би ше нє могла задумац служба Божа, окончовали велї керестурци, алє єден пан у тей роботи охабел глїбоки шлїд, а то Йовген Лендєр, перши дзияк, хтори водзел и дириґовал у хоре керстурскей церкви полни 45 роки.
Церковни дзвона однєшени зоз церкви у цеку Першей шветовей войни, а нови набавени 1922. року.
Найвекши дзвон ма 1500 килоґрами и наволане по святому Петрови. Шлїдуюце по велькосци наволане по святому Георгию и ма 850 килоґрами, потим дзвон наволани по святому Мколайови ма 400 кили, дзвон святого Йована 200 килоґрами и найменьше ноши мено по святому Михайлови чежке 100 кили.
Медзи 1961-1963. роком зробена реконструкция и ревстаурация иконостасу, та зробени и конзерваторийни роботи.
Церква Святог Миколая у Керстуре шведок же вира була и остала нєобиходни сеґмент Руснацох и його етства, ак у Руским Керстуре, так и вшадзи далєй.
Владимир Балащак
Leave a Reply