Каплїчка пошвецена Покрову Богородици находзи ее у сивервосточней часци Сримскей Митровици на простору руского теметова, на маєтку хтори подаровал парохиян Михалько. Фундаменти пошвецел оцец Илия Ґарапич за чийо столованє и почата вибудов, а закончел ю 1938. року познати парохиян Теодор Ференц.
У крипти каплїчки свой вични мир и спочиванє маю члени углядней рускей фамелиї Ференц. Идея о церквочки на руским теметове порушана трицетих рокох прешлого вику, зоз прилогом ґдовици Катици Сусак (Шучак), хтора зоз тоту дїю виполньовала свой завит. Кед ше приступало будованю каплїчки на Руским теметове, як главни дародавец спомина ше Панї Катица, а як би пришло до будованя оможлївели Теодор Ференц и Андрия Штефански, хтори ше обовязали же кажди да по єден гольт жеми за отримованє каплїчки, а жем ше преведзе на церкву после їх шмерци.
Першебутни проєкт за церквочку зробел жец Теодора Ференца, архитекта зоз Беоґраду Александар Радивоєвич, а фундаменти пошвецел тедишнї парох Ґарапич, на Вельку Ґоспоїну 1936. року. Першебутна идея була же би каплїчка була пошвецена Святей Терезиї од малого Исуса.
Пошвидко, наступели финансийни проблеми, бо проєктант Радивоєвич звекшал цену, зробел под церквочку вецей гробни места як цо було плановане, та ше церковни одбор нє зложел коло новей цени, бо нє мали одкадз плациц. Теди ствар на себе пребера Теодор Ференц хтори прилапел же би виплацел започати роботи, алє под условийом же би церквочка була пошвецена Покрову Пресвятей Богородици, же би вон особнє росполагал зоз гробним местом и же би на плочи писало же вон особнє закончел капелу.
Понеже другого ришеня нє було, пристало ше на його условия и каплїчка закончена, икони зробел Драґан Драґ Стефани, та ю 1938. року, пошвецел Владика Няради Дионизий. У крипти церквочки спочиваю члени фамелиї Ференц. Коло восочней часци капели поховани пейцме грекокатолїцки священїки: Илия Ванчик (1884-1949), Владимир Сеґеди ( 1894-1929), Миле Ґолубич (1857-1938), Михайло Гирйовати (1883-1962) декан сримски, та Мирко Малич священїк зоз Бачинцох, хтори умар у сримскомитровацким шпиталю 1918. року и поховали є коло самей церквочки.
Владимир Балащак